МИ ПАМ’ЯТАЄМО, ТОМУ ПЕРЕМОЖЕМО

Цього року світ відзначав 74-у річницю перемоги над нациз­мом у Другій світовій війні. Для жителів Ратнівщини вона розпо­чалася не 22 червня 1941 року нападом гітлерівської Німеччини на Радянський Союз, а саме 1 вересня 1939 року нападом тієї ж Німеччини на Польщу. Бо Ратнівщина перебувала тоді у складі цієї держави, тому сотні наших юнаків проходили службу у ла­вах польського війська і прийняли бій далеко від своєї землі. Скільки їх тоді загинуло, скільки потрапило в полон - ніхто сьо­годні не знає. Як невідомо, скільки загинуло, потрапило в по­лон і померло потім у фашистських концтаборах тих уроджен­ців Ратнівщини, хто служив у Червоній армії в 1941 році. Відома лише цифра - та й та, очевидно, приблизна - загиблих у роки німецької окупації та на фронті в 1944-1945 роках.

Але їх усіх 9 травня прийшли згадати - хай не поіменно, а хви­линою мовчання - представники влади і громадськості району та селища Ратне до обеліска Сла­ви, спорудженого на честь за­гиблих ратнівчан. Ведуча мітин­гу Тетяна Панасюк проникливо говорила про подвиг наших дідів і прадідів, а промовці більше пов’язували події минулого із сьогоденням.

- Чи цінуємо ми, українці, те, що нам дарує Господь? - рито­рично запитував голова райдержадміністрації Андрій Харлампович. - Я переконаний, що не завжди. Ми маємо свою мову, віру, незалежність, проте знову мусимо відстоювати їх від ворога на сході. Але сьогодні ворог при­сутній і тут, серед нас. І цей ворог - наш сумнів, бо ми й досі сумніваємося: а чи правильно ми ро­били, що відстоювали мову, віру, незалежність? Тому ми повинні в першу чергу покінчити з цим ворогом тут задля пам'яті наших героїчних предків. Бо мир ціною поразки нам не потрібен. Тільки тоді створиться єдина нація, яка дійсно буде українською нацією і займе гідне місце в сім'ї вільних народів Європи.

-Друга світова війна розпоча­лася з того, - сказав голова рай­онної ради Михайло Макарук, - що один маленький злобний політик на Заході вирішив, що він може заволодіти світом і ним керувати. Наші солдати перемог­ли в тій війні. Але сьогодні в нас знову іде війна, тому що другий маленький злобний політик, про­те вже на Сході, теж вирішив, що він може керувати світом. Ми схиляємо голови перед нашими дідами і прадідами, які відстоя­ли нашу свободу і незалежність тоді. Ми схиляємо голови перед нашими солдатами, які зараз на Сході боронять нашу незалеж­ність. Україна переможе і наста­не мир. 

З Днем перемоги над нациз­мом привітав ратнівчан і селищ­ний голова Володимир Кулик. Він теж провів паралель між минулим і сьогоденням:

- Уроки Другої світової війни вчать нас об’єднуватися перед загрозою, - сказав промовець 

-     Символічно, що сьогодні сивочолі ветерани стоять разом з молодими хлопцями, які щойно повернулися зі Сходу. Це герої різного часу, це герої навіть різ­них століть. Але їх поєднує одне - це любов до своєї землі і готов­ність захищати її до останнього подиху.

Учасники мітингу покладан­ням вінків і квітів до обеліска Слави та хреста загиблим за волю України вшанували пам'ять усіх, хто віддав життя за Україну. Впродовж мітингу лунали патріо­тичні пісні у виконанні народного аматорського жіночого вокально­го ансамблю «Мелодія» район­ного будинку культури і марші у виконанні духового оркестру ди­тячої музичної школи.

Потому ратнівчани пройшли на кладовище, де у братських могилах покояться останки 665 бійців і офіцерів 70-ї армії 2-го Білоруського фронту та парти­занів, які загинули в 1944 році, визволяючи ратнівську землю від німецьких загарбників. Їхню пам’ять теж вшанували хвили­ною мовчання і покладанням квітів, а благочинний Ратнівської округи УПЦ МП Анатолій Рурсь­кий і настоятель храму препо­добного Агапіта Печерського відслужили панахиду за «вождями і воїнами, які життя своє віддали на полі брані».