Ще раз про ратнівський ринок

Безпідставні, надумані звинувачення дій селищної ради та особисто голови Володимира Кулика у статті «Крайніми залишилися люди, або своя сорочка ближча до тіла» змусили ще раз об’єктивно викласти на сторінках газети історію, яка пов’язана із ратнівським ринком.

Ринок – це, свого роду, візитна картка селища, тут багато людей з різних регіонів України та Республіки Білорусь, тому природно, що безлад на території, відсутність елементарних умов праці для підприємців та обслуговування покупців породжували численні скарги та невдоволення пасивними діями споживчого товариства ще в попередні роки. Чаша терпіння була переповнена після серії пограбувань влітку 2015 року. Підприємці звернулися до голови райспоживспілки Володимира Бохонюка щодо організації охорони ринку, освітлення території у нічний час,  але підтримки та розу-міння не отримали. Тоді у вересні 2015 року підприємці організувалися і звернулися до голови селищної ради з колективним листом, у якому просили розірвати договір оренди із споживчим товариством та взяти ринок у підпорядкування селищної ради. Ми намагалися стримати емоції людей, пропонували звертатися до Володимира Бохонюка та Марії Дейнеки, голови споживчого товариства, надавали юридичні роз’яснення щодо створення кооперативу із самих підприємців, які могли б самостійно проводити господарську діяльність. Але їх це не задовольнило, і впродовж осені 2015 року вони продовжували звертатися до селищної та районної влад із проханням передати ринок на баланс комунальної служби. Споживче товариство було інформоване про те, що підприємці мають намір ініціювати розірвання договору оренди землі, але на справедливі вимоги не відреагувало і не здійснило жодних дій щодо врегулювання даного конфлікту.

На вимогу більшості підприємців ринку 26 лютого 2016 року відбулася позачергова сесія селищної ради, на яку було винесено лише одне питання: про розгляд звернення щодо ситуації, яка склалася навколо ринку селища. Голосування було поіменним. З 24 депутатів за укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди землі між Ратнівською селищною радою та Ратнівським споживчим товариством не проголосував жоден із депутатів, сім депутатів утрималося і 17 були проти укладання такої угоди. Отже, за розробку детального планування території ринку з подальшим наданням дозволу виконавчому комітету на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, обслуговування ринку проголосувало 15 депутатів, утрималося 9 і жоден не був проти. Здавалося, на цьому можна ставити крапку та цивілізованими методами рухатися вперед. Та замість того, щоб відповідно до Закону України по акту передати орендовану земельну ділянку, райспоживспілка почала закидати листами районну раду і райдерж-адміністрацію, обласну податкову інспекцію та особисто губернатора області, строчити різні дописи в районну газету та доводити всім, скільки зроблено для облаштування території ринку і які кошти на це витрачені.

Захищаючи особисті інтереси, пан Бохонюк розпочав нечувану кампанію шантажу підприємців, які проводять господарську діяльність у критому ринку. Погрожуючи закриттям павільйону, він спонукав підприємців, які торгують м’ясною продукцією, прийти до селищного голови, як винуватця такої ситуації. Постає декілька питань до адміністрації ринку: чому збитки покриваються за рахунок підприємців-власників контейнерів, чому критий ринок працює неефективно, не так, як у Ковелі, Луцьку, наприклад, чому проста людина змушена торгувати різноманітними сільськогосподарськими продуктами на асфальті, тротуарах та  в переході на пасажі, коли держава ще у 1988 році побудувала для цих потреб критий ринок. А чому б  не покривати збитки критого ринку за рахунок «Вікторії», ресторану «Волинь», торгових точок, які ви розмістили в бувших гаражах та обслуговуючих приміщеннях в дворі райспожив-спілки? Вони якраз і незбиткові.

Критика з боку підписантів щодо порушень проведення громадських слухань не має під собою підстави, адже третього вересня цього року в газеті «Ратнівщина» було опубліковане оголошення про проведення громадських слухань щодо проекту детального планування земельної ділянки в смт Ратне по вул. Центральній, 39 (територія ринку), які й відбулися 9 вересня.  На слуханнях були присутні всі зацікавлені сторони і ніхто нікому не забороняв брати участь у них та висловлювати свої думки. І хоча із 56 присутніх на слуханнях лише троє були проти винесення проекту детального планування на розгляд сесії, за цей час протистояння не затихло. Споживче товариство не змирилося з очевидною поразкою і продовжує затягувати процес оформлення проектної документації. У газеті «Ратнівщина» 24.09.2016 року за підписом Світлани Михалевич, в.о. голови правління Ратнівського споживчого товариства, була опублікована стаття «Курка, яка несе золоті яйця, або рейдерська атака на ратнівський ринок», у якій вкотре намагалися довести громадськості про неправомірні дії селищної ради та перерахувати зроблене споживчим товариством на ринку за 20 років експлуатації.

У листі повідомлялося, що у разі відмови у викупі Ратнівське споживче товариство буде змушене провести дії щодо вилучення їх із території ринку, тобто демонтувати плити з огорожі, зняти асфальтне покриття, якого, до речі, дуже мало залишилося (цікаво, як споживче товариство буде забирати асфальт із ринку, який був покладений ще в кінці вісімдесятих років минулого століття та ще й за кошти державного бюджету?).

Питання ринку набило оскому багатьом, але остання публікація в газеті «Ратнівщина» за 5 листопада зачепила особливо. Хоч і підписана вона  мешканцями багатоквартирного будинку, що поряд із ринком, та є очевидним, що стаття написана не без участі керівництва споживчого товариства та райспоживспілки, які, використавши всі аргументи, вирішили погратися почуттями простих людей. Ще раз хочемо наголосити, що ті, хто вас підбурює, захищають особисті інтереси, їм на руку розбурхати пристрасті і далі продовжувати конфлікт та затягувати процес виготовлення документів.

Шановні мешканці будинку № 41  по вул. Центральній, шановна Надіє Дідицька та інші дописувачі статті! Розширювати ринок за рахунок невеличкої території, на якій збудовані господарські будівлі та гаражі, ніхто не збирається. Більше того, скоріше ринок буде перенесений за межі селища, адже всі розуміють, що довкола цієї території сьогодні лише проблеми та постійна аварійна ситуація на вул. Центральній. Тому заспокойтеся і не піддавайтеся на провокації та підбурення.

Щодо закидів на адресу селищної ради робити все прозоро, без обманів, підступів  і власних зацікавлень, то ще раз для особливо хитрих пояснюємо.

По-перше, будьте певні, якби ринок був збитковим і невигідним для керівників райспоживспілки, його давно б залишили у спокої. Поряд з цим переконливо просимо вас, пане Бохонюк, спрямувати свою невгамовну енергію на облаштування тих численних об’єктів торгівлі, які ви приватизували для своєї сім’ї та близького оточення. Подбайте краще про людей, особливо школярів, які кожного дня перестрибують через калюжу біля колишнього кафе «Прип’ять» та вашого магазину «Конфіскат», облаштуйте накінець прилеглу територію, як належить серйозному керівнику, візьміть за приклад тих підприємців, які виклали бру-ківку біля власних торгових закладів та орендованих, створивши хороші умови для пішоходів та стоянки автомобілів.

По-друге, хочемо ще раз відкрито і чесно сказати, що селищна рада не переслідувала і не переслідує ніяких корисливих інтересів. Навпаки, протягом 2015 року ми намагалися переконати підприємців створити об’єднання і самостійно управляти ринком. Ми переконували ініціаторів розірвання угоди зі споживчим товариством звертатися безпосередньо до Володимира Бохонюка, який по праву повинен був виконати вимоги підприємців щодо наведення порядку та охорони  території. Тим більше, що конфлікт розгорівся не через якісь нереальні вимоги, а елементарні речі, які на ринку повинні забезпечуватись адміністрацією.

Підписанти не свідомо, а, очевидно, за вказівкою чиновників райспоживспілки стверджують: «Минає рік, а змін то немає…»  — це абсолютна неправда. Адже роботи із впорядкування ринку та приринкової території розпочаті і селищною радою вкладені немалі кошти. Зокрема, у липні цього року зроблений асфальтобетонний під’їзд до ринку з боку вулиці Кузьміна (де були постійні калюжі і багнюка). Крім того, здійснено каналізування цієї частини території від дощових та талих вод, а також виготовляється проект каналізування  всього ринку, капітально відремонтована під’їзна дорога до ринку з боку вулиці Бу-дівельників, що дасть змогу в недільні дні розвантажити від транспорту вулиці Кузьміна, Тиху, Квітневу, Центральну.

Але й тут палиці в колеса. Тільки розпочали роботи на ринку, надійшла скарга в поліцію  про незаконність наших робіт. Довелось дати пояснення і доводити правомірність дій. Якби нам не заважали, ми змогли б вже виготовити правовстановлюючі документи, що дало б змогу законно вкладати кошти в облаштування території ринку.

Шановні дописувачі! Дякуємо за турботу про бюджет селищної ради, це і справді надзвичайно важливо для нас, адже в 2016 році через затягування з боку споживчого товариства виготовлення документів та передачі ринку в оренду управлінню ЖКГ бюджет втратив близько 200 тисяч грн (у 2015 році споживче товариство сплатило орендної плати 185 тисяч грн). Проаналізувавши, виходить цікава математика. На ринку близько 400 контейнерів сплачують 150-200 грн за одне торгове місце в місяць. Тобто річне надходження від торгових контейнерів становить 600-800 тисяч гривень. Розуміємо, що більше половини цих надходжень йде на сплату орендної плати за землю, податкові платежі, заробітну плату працівникам ринку. Постає логічне питання: на які цілі споживче товариство витрачало кількасот тисяч гривень чистого прибутку протягом багатьох років, якщо великих капіталовкладень на ринку ми не бачили?

А як ви поясните той факт, що навіть після розірвання договору із споживчим товариством, деякі підприємці (особливо ковельчани) продовжували вносити плату за торгові місця. На якій підставі підприємцям були виставлені претензії про сплату боргу за торгівельні місця за січень-травень 2016 року, якщо договір оренди землі не був продовжений. І тому постає питання, кому пішли ці кошти, на які цілі і чи сплачені з них податки? Запитань більше, ніж відповідей.

Окремо хочемо сказати про позицію архітектора району Івана Шнита, який з невідомих причин  з самого початку зайняв позицію райспоживспілки. Вибачте за пряму мову, але ми відчували це постійно: і тоді, коли проектант працював над виготовленням проекту детального планування території ринку, і коли ви проводили підготовку та засідання містобудівної ради, і коли вносили зауваження до проекту та проведення самих слухань. Якщо людина не бажає допомогти, вона використає багато законодавчих актів, будівельних норм та правил, щоб затягнути процес, і вам це вдається, шановний Іване Івановичу.

Виникає ще одне логічне питання. Чому протягом 20-ти років у жодних контролюючих структур, в тому числі і у вас,  не виникали питання з приводу розміщення контейнерів на ринку, порушення правил протипожежної безпеки, розподіл території ринку на зони відповідно до ветеринарно-са-нітарних правил? Жодного разу не порушувалося питання про те, що невитримані санітарні розриви від площадки для контейнерів сміття до торгових павільйонів, хоча на території ринку їх взагалі не існує, так як і відсутня пожежна водойма. Кому вигідні постійні залякування власників павільйонів, які розміщені довкола критого ринку, хоча жоден з них без згоди керівників райспоживспілки там не стоїть?

2016 рік через цей конфлікт виявився непростим для підприємців, особливо тих, хто був ініціатором розірвання договору із споживчим товариством. Але ми пройдемо через це, рано чи пізно крапка у цій справі буде поставлена. Тоді разом з підприємцями організуємо сучасне нічне освітлення ринку, прибирання, охорону, зробимо  відведення води та викладемо бруківку.

Хотілося б у даній ситуації отримати підтримку та розуміння, аби швидше узаконити ринок та приступити до облаштування території, хотілося б відчути більш активну позицію з боку райдержадміністрації та районної ради не тільки на словах, а й на ділі. Ми живемо в селищі і хочемо бачити його кращим, чистішим та сучасно облаштованим. Тому слід перестати перетягувати канат, а подумати за громадян та їхнє благо, подбати за загальну справу, а не тільки захищати власні інтереси. Це наша мала батьківщина. Тут живуть і будуть жити наші діти та онуки, тому подбаймо про них вже сьогодні, щоб не було соромно завтра.