З МИРУ ПО НИТЦІ - І ОГОРОДЖЕНЕ КЛАДОВИЩЕ

Якщо гарно впорядкована територія, і неважливо де: біля власної садиби, на роботі, в школі, в садочку, чи в цілому в селі або місті, то і радісніше, приємніше жити. Та скільки б людина жила, її земне життя закінчується і тіло віддають землі. Але й тут, коли ступиш на землю мертвих, також відзначаєш, впорядковане чи ні кладовище. До того ж, про рівень культури країни, нації чи навіть окремо взятого міста або села судять з огляду на стан місцевих кладовищ.

Спільними силами громади селища і селищної казни було огороджене старе кладовище, а нині - частково і нове, яке огороджене лише з однієї, фасад­ної, сторони. Все впирається в кошти. А якщо говорити про ко­шти, то більше 7 тисяч гривень зібрали небайдужі до цієї справи люди весною під час поминаль­ної неділі: збирали з людей, які провідували покійних як на старо­му, так і на новому кладовищах. Більше 6 тисяч гривень зібрали у храмах селища. Загальна сума 13 тисяч 238 гривень.

А ще попрацювали в цьому напрямку окремі депутати се­лищної ради. Не всі. За інформа­цією заступника голови селищної ради Надії Романюк, одні депу­тати взагалі відмовилися збира­ти кошти зі своїх виборців, інші поставилися до цього байдуже. Попрацювали лише зі збору ко­штів на огорожу кладовища Леся Горбачук, Валентина Геналюк, Лілія Жук та Галина Приймачук - зібрали до    5 тисяч гривень, найбільше Галина Приймачук - понад 2 тисячі.

Ще у березні на сесії селищ­ної ради було прийняте рішення про проведення благоустрою нового кладовища, - говорить Надія Романюк. - Насамперед ми зняли, демонтували метале­ву огорожу, яка була встановле­на частково, протяжністю 110 метрів. Але порахували: метале­ва - більш вартісна за бетонну, і її зняли та встановили на бічну сторону кладовища, а з фасад­ної сторони вирішили робити бе­тонну. Доручили зробити демон­таж і монтаж огорожі підприємцю Олександру Бідзюрі. Він проводив аналогічні роботи на старому кладовищі, зробив все якісно, з ним й підписали договір. І ось робота вже зроблена. Всього на огорожу, протяжність якої 220 метрів, було використано в ме­жах 90 тисяч гривень, переважна частина з яких - з селищної каз­ни. Хоча, зазначу, що депутати попереднього скликання, коли ми організовували збір коштів на огорожу старого кладовища, по­працювали значно краще - біль­ша частина коштів була зібрана із людей і огорожа була встановлена в основному за кошти громади, а селищна рада лише дофінансувала. Користуючись нагодою, хочу подякувати підприємцю Сергію Лідовському за те, що продав щебінь та цемент за цінами значно, нижче рин­кових, Богдану Панасюку, який виділив 25 метрів металу безкоштовно, та Олександру Бідзюрі – за якісно виконані роботи , і всім-всім, хто вніс частину коштів у цю хорошусправу. Хоча, наголошу, що роботи з благоустрою ново­го кладовища не завершені. На черзі - ворота та хвіртка, під'їзд до кладовища, а далі друга черга - встановлення огорожі навколо всього кладовища. Тому звер­таємось до небайдужих грома­дян Ратного, до підприємців, аби внесли і свою частку у справу з благоустрою кладовища.

Тут хочеться сказати, що українці, котрі бували в Захід­ній Європі, США, не приховують свого здивування: за кордоном кладовища значно чистіші, ніж в Україні парки та сквери. А шанувати померлих, які були нам до­рогими за життя, та місця їхнього вічного спочинку - це наш святий обов'язок.