Навіки 28. У селі Комарове поховали молодого захисника Миколу ЗАЛІПУ
І біль і розпач, невимовна туга,
Родина плаче, б'є невтішний дзвін,
Страшна утрата сина, брата, друга
Не сталось дива - вже на небі він…
Страшна звістка про втрату сина увірвалась пекучим болем до родини Івана та Олени Заліпи: загинув син Микола, який за кілька місяців мав відзначати свої 29.
Дні пульсують невгамовним надлюдським болем - війна забрала молоде життя. Людський розум не може уявити неосяжний біль сімʼї, немає слів аби його полегшити…
Микола мав кохану дівчину, мріяв і планував своє майбутнє: мирне і щасливе. Вірний рідній країні стояв в бою до останнього подиху на землі, тепер нескорений Герой захищає рідних у лавах Небесного вічного воїнства.
- Він був світлою людиною. Розумним і сміливим воїном. Люблячим сином і…коханим, - крізь сльози ледве промовили з натовпу.
Із сумом та скорботою громада провела в останню земну дорогу мужнього сина.
Плачуть рідні, плаче в скорботі вся громада…
Вічна шана і памʼять тобі, наш Воїне.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
