СТАНЬ ГОЛОСОМ ЗНИКЛОГО БЕЗВІСТИ!
Коли рідна людина зникає безвісти — час зупиняється. Немає певності, немає відповідей, немає права на прощання. Але є найважливіше — надія. Вона живе в очах матерів, дружин, дітей, які щодня прокидаються з одним запитанням: “Де ти?”
Це чекання — найважче. Воно тягнеться крізь роки, свята, звичайні дні. Його не видно, але воно точить душу.
Та кожне серце, яке чекає — сильне. Кожна родина зниклого — гідна пошани, підтримки й правди.
Ми не маємо права забувати про них. Не маємо права мовчати. І маємо борг — перед тими, хто досі не вдома, і перед тими, хто досі чекає.
СТАНЬ ГОЛОСОМ ЗНИКЛОГО БЕЗВІСТИ!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)








